Ціли-Засіб

- - про основа ние позитивної цінності сред­ства шляхом посилань на позитивну цінність мети й наявність пер-чинного зв`язку між засіб м і ціль ю. Таким є, напр., обґрунтування внесення добрив тим, що це сприяє повы-шению врожаю; позитивна оцінка страти на тім основа-нии, що вона нібито прямо впливає на скорочення числа тяжких злочинів, і т.п. Іноді ідею обґрунтування Ц.-с. передають за допомогою афоризму «Ціль виправдує засобу», що викликає постійну полеміку. Міркування , що обґрунтовує позитивну оцінку засобу ссыл-кой на позитивну цінність мети, іде по одній з наступних двох схем: (1) У є засіб для досягнення A; A - позитивно коштовно; виходить, В, очевидно, позитивно коштовно. (2) У є засіб, що веде до не-A; А є метою (по-зитивно коштовне); виходить, імовірно, У також позитивно коштовно. Зв`язок Ц.-с. являє собою перевернений зв`язок « причина - наслідок »: якщо В є причина А, те В є тим самим засіб або один із засобів досягнення A. Схема (2) еквівалентна на базі про-стых принцип ов логіки абсолютних оцінок схемі: A є причина В; В - негативно коштовне; виходить, A також, імовірно, є негативно коштовним. Напр.: «Якщо все літо йдуть дощі, урожай буде невисоким; погано, що врожай буде невисоким; виходить, цілком ймовірно, погано, що все літо йдуть дощі». Міркування по схемах (1) і (2) є не дедуктивними, а індуктивними, їхній висновок тільки ймовірно або проблематич-но. Можна , таки м образом, сказати , що принцип «Ціль оправдыва-   ет засіб» не є універсальним: іноді це дійсно так, але іноді, який привабливої не є мета, вона не здатна виправдати пропоновані для її досягнення засобу. Слово «причина» уживається в декількох, що розрізняються по своїй силі зміст ах. У цільових обґрунтуваннях звичайно использу-ется не саме це слово, а вираження « сприяти настанню (якогось) стану», «сприяти збереженню», «препят-ствовать настанню», « перешкоджати збереженню». Ці выра-жения підкреслюють багато значность слова «причина». Наи більше сильний зміст э того слова припускає, що имеющее причину не може не бути , тобто не може бути ні скасовано, ні змінене ника -кими іншими подіями або діями. Поряд із цим поняттям повної, або необхідної, причини є також більше слабкі поняття часткової, або неповної, причини. Повна причина завжди або в будь-яких умовах викликає свій наслідок, часткові пер-чини тільки сприяють настанню свого наслідку, а наслідок реалізується лише у випадку об`єднання часткової причини з некото-рыми додатковими умовами. Ніж більше сильної є пер-чинний зв`язок, що згадує в цільовому обґрунтуванні, тобто чим эффек-тивнее той засіб, що пропонується для досягнення поставлений^-ний мети, тим більше переконливим здається цільове обґрунтування. Засіб, що вказує в цільовому обґрунтуванні, як правило, не є оценочно нейтральним. Якщо воно все-таки прийнятно для аудиторії, цільове обґрунтування буде представлятися їй досить переконливим. Але якщо засіб сумнівно (негативно коштовний), встає питання про зіставлення наносимого їм збитку з тими преимуще-ствами, які здатна принести реалізація мети. Незалежно від того, на скільки коштовної є мета і якою мірою прийнятно пропоноване для її досягнення засіб, цільове обґрунтування є індуктивним міркуванням. Якщо навіть ис-пользуемая в ньому причинний зв`язок є сильної, пропонований засіб - цілком прийнятним, а поставлена мета - істотний^-ний, висновок цільового обґрунтування являє собою пробле-матичное твердження , що бідує надалі обґрунтуванні. Два приклади цільового обґрунтування, узяті у філософа XVIII в. Дж. Локк а. Локк пише в одному місці, що людина не повинен мати такої кількості злив, які не можуть з`їсти ні він сам, ні його родина , тому що вони зіпсуються, але він може мати стільки золота й діамантів , скільки може одержати законним образом, тому що зо- лото й діаманти не псуються. Очевидно, Локк міркував так: «Якщо в людини занадто багато слив, то частина з них неодмінно зіпсуються; погано, коли зливи псуються; виходить, не можна мати надто багато злив». Це міркування є спробою цільового обґрунтування норми «Не можна мати занадто багато злив». Рассуж-дение непереконливо, оскільки перша його посилка не є щирим твердженням: Локку не спадає на думку, що обла- датель великої кількості злив може продати їх або подарувати перш, ніж вони зіпсуються. Друге цільове обґрунтування Локка: «Дорогоцінні метали є джерелом грошей й обществен-ного нерівності; економічна нерівність гідно жалю й осуду; виходить, дорогоцінні метали заслуговують осужде-ния». Локк приймав першу посилку цього міркування, сожа-лел, хоча й чисто теоретично, про економічну нерівність і разом з тим не думав, що було б розумно ужити таких заходів, які могли б запобігти цій нерівності. Логичес-кой непослідовності в такій позиції ні, оскільки в дан-ном цільовому обґрунтуванні, як і у всякий іншому, висновок не випливає логічно з посилок.

• ІНШІ СЛОВА:
• , Залози Тарзальные (Tarsal Glands)
• , Дейтоплазма (Deutoplasm)
• (Cerebrospinal Fluid, Csf)
• )
• Захворювання Психічне
• , Залежність Лікарська (Drug Dependence)
• (Retention)
• Заморожування