А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | К | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |

Відношення

- (у логіку) ототожнюється з багатомісним перед икатом. Предикати підрозділяються на одномісні, соответствующие свій ствам предметів, і багатомісні (двухместные, тримісні й взагалі п-местные, де п ≥ 2), соответствующие О. При цьому предикати записуються у вигляді пропозициональных функцій (див.: Функція пропозициональная). Число змінних у функції характеризує число місць, на які можуть підставлятися імена предметів. Так, пропозициональ-ная функція Р(х) є функцією з один змінної й відповідає властивості; пропозициональная функція xRy із дву-мя змінними відповідає двомісному О.; пропозицио-нальная функція R(x, в, z) із трьома змінними соответ-ствует тримісному О. і т.д. Прикладом одномісного предика-та й відповідної йому пропозициональной функції від один змінної може бути функція «парне число (х)» або «x - парне число». Вона відповідає властивості «бути парним числом». Прикладом двомісного предиката й відповідної йому пропозициональной функції від двох змінних може бути функція «х біль ше в». Вона відповідає двомісному О. «боль-ші». Прикладом тримісного предиката й відповідної йому пропозициональной функції від трьох змінних може бути функція «х перебуває між у и z». Вона відповідає трехмес-тному О. « перебувати між». Властивість , таким чином, пред-ставляет собою таку характеристику предмета, приписування якої одному-єдиному індивід у приведе до образо-ванию або щирого , або помилкового судження. Так, подста-вив у функцію «х - парне число», що відповідає свой-ству, замість змінної х індивід 4, ми одержимо щире судження «4 - парне число». Зробивши замість х підстановку числа 5, ми одержимо помилкове судження. О. же є така характе-ристика, що для утворення або щирого, або лож-ного судження вимагає щонайменше приписування її двом предметам. Так, підставивши замість х и в у функцію «х більше в» числа 5 й 3, ми одержимо щире судження «5 більше 3»; под-ставив же числа 1 й 2, ми одержимо помилкове судження «1 більше 2». Якщо ж ми припишемо О. «більше» одному предмету, напр. числу 3, то одержимо вираження «3 більше», що не утворить щирого або помилкового судження, а є безглуздим вы-ражением.